1. Словник української мови в 11 томах

справнішати

СПРАВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати більш справним (у 4, 5 знач.).

Лаврик, нівроку йому, не хворів, ба навіть справнішати став на степовому повітрі (Вирган, В розп. літа, 1959, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справнішати — справні́шати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. справнішати — -аю, -аєш, недок., розм. Ставати більш справним (у 4, 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. справнішати — СПРАВНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати більш справним (у 4, 5 знач.). Лаврик, нівроку йому, не хворів, ба навіть справнішати став на степовому повітрі (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах