спрацюватися —
спрацюва́тися 1 дієслово доконаного виду досягти узгодженості в роботі спрацюва́тися 2 дієслово доконаного виду знесилитися; зноситися
Орфографічний словник української мови
спрацюватися —
I див. спрацьовуватися I. II див. спрацьовуватися II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спрацюватися —
Спрацюва́тися, -цю́юся, -єшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спрацюватися —
СПРАЦЮВА́ТИСЯ¹ див. спрацьо́вуватися¹. СПРАЦЮВА́ТИСЯ² див. спрацьо́вуватися².
Словник української мови в 11 томах
спрацюватися —
Спрацюватися, -цю́юся, -єшся гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.
Словник української мови Грінченка