Орфографічний словник української мови

спрацюватися

спрацюва́тися 1

дієслово доконаного виду

досягти узгодженості в роботі

спрацюва́тися 2

дієслово доконаного виду

знесилитися; зноситися

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спрацюватися — I див. спрацьовуватися I. II див. спрацьовуватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спрацюватися — СПРАЦЮВА́ТИСЯ¹ див. спрацьо́вуватися¹. СПРАЦЮВА́ТИСЯ² див. спрацьо́вуватися².  Словник української мови у 20 томах
  3. спрацюватися — Спрацюва́тися, -цю́юся, -єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спрацюватися — СПРАЦЮВА́ТИСЯ¹ див. спрацьо́вуватися¹. СПРАЦЮВА́ТИСЯ² див. спрацьо́вуватися².  Словник української мови в 11 томах
  5. спрацюватися — Спрацюватися, -цю́юся, -єшся гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой.  Словник української мови Грінченка