Словник української мови у 20 томах

сприймаючий

СПРИЙМА́ЮЧИЙ, а, е.

Який сприймає щось;

// у знач. ім. сприйма́ючий, чого, ч. Той, хто сприймає, або те, що сприймає що-небудь.

Кутова швидкість відносного руху об'єкта і сприймаючого є міра сприймання швидкості цього руху (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сприймаючий — СПРИЙМА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сприйма́ти; // У знач. прикм. І. П. Павлов показав, що вся мозкова кора являє собою суцільну сприймаючу поверхню, яка складається з ряду сприймаючих ділянок, що дістали назву аналізаторів (Курс патології...  Словник української мови в 11 томах