сприйнятливість
СПРИЙНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. сприйня́тливий.
Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (О. Гончар);
Різниця між мислителем і художником та, що в останнього сприйнятливість набагато живіша й сильніша (з наук.-попул. літ.);
Грип – гостре інфекційне захворювання. Воно характеризується загальною сприйнятливістю до нього людини, нетривалим імунітетом після того, як людина перехворіла, і коротким прихованим (інкубаційним) періодом (з наук.-попул. літ.);
Властивість рослини протистояти зараженню називається стійкість, а протилежна властивість, тобто здатність рослини швидко заражатись, – сприйнятливістю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)