сприйнятливість
СПРИЙНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сприйня́тливий.
Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117);
Різниця між мислителем і художником та, що в останнього сприйнятливість набагато живіша й сильніша (Про мист. театру, 1954, 67);
Грип — гостре інфекційне захворювання. Воно характеризується загальною сприйнятливістю до нього людини, нетривалим імунітетом після того, як людина перехворіла, і коротким прихованим (інкубаційним) періодом (Наука.., 1, 1958, 20);
Властивість рослини протистояти зараженню називається стійкість, а протилежна властивість, тобто здатність рослини швидко заражатись, — сприйнятливістю (Захист рослин.., 1952, 134).
Словник української мови (СУМ-11)