1. Словник української мови в 11 томах

сприйнятливість

СПРИЙНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сприйня́тливий.

Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117);

Різниця між мислителем і художником та, що в останнього сприйнятливість набагато живіша й сильніша (Про мист. театру, 1954, 67);

Грип — гостре інфекційне захворювання. Воно характеризується загальною сприйнятливістю до нього людини, нетривалим імунітетом після того, як людина перехворіла, і коротким прихованим (інкубаційним) періодом (Наука.., 1, 1958, 20);

Властивість рослини протистояти зараженню називається стійкість, а протилежна властивість, тобто здатність рослини швидко заражатись, — сприйнятливістю (Захист рослин.., 1952, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприйнятливість — сприйня́тливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сприйнятливість — -вості, ж. Властивість за знач. сприйнятливий. Сприйнятливість до завад — властивість системи, пристрою знижувати працездатність або якість функціонування за умови впливу на неї зовнішніх завад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сприйнятливість — Індивідуальна характеристика здатності учня-музиканта до засвоєння специфічних умінь, навичок та знань, оперативність процесу навчання, самостійність, гнучкість, швидкістьвключення в темп і обсяг навчальної діяльності... Словник-довідник музичних термінів
  4. сприйнятливість — СПРИЙНЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сприйня́тливий. Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (О. Словник української мови у 20 томах
  5. сприйнятливість — Сприйня́тливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)