1. Словник української мови в 11 томах

сприйнятливий

СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймає що-небудь.

Вчиться людина все життя, але недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам’ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (Вол., Місячне срібло, 1961, 295);

У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією.. сприйнятливою душею (Мист., 4, 1956, 45);

// Який легко піддається захворюванню.

Всі без винятку люди сприйнятливі до кору (Підручник дезинф., 1953, 84);

Новонароджені надзвичайно сприйнятливі до грипу і до натуральної віспи (Хвор. дит. віку, 1955, 10);

// Доступний для сприймання; ясний, дохідливий.

Вони [слова Москви про зміцнення і збереження миру] сприйнятливі були для всіх: незалежно від кольору шкіри, соціального стану, політичних уподобань і віросповідання (Рибак, Час.., 1960, 400).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприйнятливий — сприйня́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сприйнятливий — (до чого) схильний; (до наук) беручкий, перейнятливий; (виклад) ясний, дохідливий. Словник синонімів Караванського
  3. сприйнятливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. сприйнятливий — -а, -е. Який легко сприймає що-небудь. || Який легко піддається захворюванню. || Доступний для сприймання; ясний, дохідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сприйнятливий — СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймає що-небудь. Вчиться людина все життя, але недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам'ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (І. Словник української мови у 20 томах
  6. сприйнятливий — ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Словник синонімів української мови
  7. сприйнятливий — Сприйня́тливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)