сприйнятливий

ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м'якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).

ЗРОЗУМІ́ЛИЙ (легкий для сприймання), ДОСТУ́ПНИЙ, ПРИСТУ́ПНИЙ, ДОХІ́ДЛИВИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ПРОЗО́РИЙ підсил., Я́СНИ́Й підсил., ПОПУЛЯ́РНИЙ (про книгу, лекцію, пояснення і т. ін. — нескладний змістом і формою викладу). Каргатова пропозиція сподобалась: вона була проста і зрозуміла (Ю. Шовкопляс); Найбільш цікаві і доступні книжки можна рекомендувати учням для позакласного читання (з підручника); Перша книжка для читання.. повинна містити в собі приступний для дітей пізнавальний морально-громадський і естетично-виховний матеріал (М. Рильський); Софія зачаровано слухала його просту дохідливу розповідь (А. Дімаров); Вони сприйнятливі були для всіх: незалежно від кольору шкіри, соціального стану, політичних уподобань (Н. Рибак); — Ну, а далі, мовляв, картина ясна, — видно й так уже, що за хлюст (А. Головко); — З якої речі я буду вам тут повторювати ті популярні лекції? (І. Кулик). — Пор. безсумні́вний.

ЧУТЛИ́ВИЙ (здатний швидко реагувати на життєві події, факти, явища тощо), ЧУТКИ́Й, ЧУ́ЙНИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ПЕРЕЙНЯ́ТЛИВИЙ (який швидко сприймає щось). Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (О. Довженко); Це буде повість про єдиного читача, найбільше вдячного і чуткого (М. Коцюбинський); Література — жива річ, і вона надзвичайно чуйна, можливо, чуйніша за всі інші мистецтва (Ю. Смолич); Недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам'ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (І. Волошин); Перейнятлива, як мавпа, проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприйнятливий — сприйня́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сприйнятливий — (до чого) схильний; (до наук) беручкий, перейнятливий; (виклад) ясний, дохідливий. Словник синонімів Караванського
  3. сприйнятливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. сприйнятливий — -а, -е. Який легко сприймає що-небудь. || Який легко піддається захворюванню. || Доступний для сприймання; ясний, дохідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сприйнятливий — СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймає що-небудь. Вчиться людина все життя, але недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам'ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (І. Словник української мови у 20 томах
  6. сприйнятливий — Сприйня́тливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сприйнятливий — СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, а, е. Який легко сприймає що-небудь. Вчиться людина все життя, але недарма в народі живе так багато приказок про свіжу пам’ять та сприйнятливий до науки розум замолоду (Вол. Словник української мови в 11 томах