сприйняття

СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯ книжн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Кропивницький); Біль топить у собі моє зорове сприймання ран (Ю. Яновський); Перцепція відбувається тут (в поетичному творі) так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (І. Франко); У хворої почалась галюцинація.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприйняття — сприйня́ття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сприйняття — Сприймання, кн. перцепція; (хибне, у хворих) галюцинація. Словник синонімів Караванського
  3. сприйняття — [сприейн’ат':а і сприейн'ат':а] -н'ат':а, р. мн. -н'ат'/-н'ат':іў Орфоепічний словник української мови
  4. сприйняття — -яття, с. 1》 Дія за знач. сприйняти. 2》 спец. Те саме, що сприймання 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сприйняття — СПРИЙНЯ́ТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. сприйня́ти. Сприйняття поетичного образу набагато відрізняється від сприйняття образів інших видів мистецтва (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. сприйняття — Сприйня́ття́, -ття́; -ня́ття́, -ня́ть і -ня́тті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сприйняття — СПРИЙНЯТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. сприйня́ти. Сприйняття поетичного образу набагато відрізняється від сприйняття образів інших видів мистецтва (Рад. Словник української мови в 11 томах