сприскувати
СПРИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРИ́СКАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод.
1. Обливати дрібними краплями, оббризкувати кого-, що-небудь.
Ніч панянки просиділи над прасуванням. Для Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала, аж їй очі почервоніли (А. Свидницький).
2. перен., розм. Відзначати випивкою, частуванням яку-небудь подію.
Словник української мови (СУМ-20)