сприснути

СПРИСНУ́ТИ див. сприса́ти.

СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод.

Однокр. до спри́скувати.

– Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, – озирнувшись, каже Панько (Панас Мирний);

Степан значно повеселішав .. і побіг зараз за горілкою та оселедцями, щоб сприснути щасливе задля обох їх новосілля (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. сприснути — спри́снути дієслово доконаного виду сприсну́ти дієслово доконаного виду зсковзнути  Орфографічний словник української мови
2. сприснути — I спр`иснутидив. сприсати. II сприсн`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до сприскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сприснути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. сприснути — СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до спри́скувати. — Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, — озирнувшись, каже Панько (Мирний, III, 1954, 125); Степан значно повеселішав..  Словник української мови в 11 томах
5. сприснути — Сприснути, -сну, -неш гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.  Словник української мови Грінченка