Орфографічний словник української мови

сприснути

спри́снути

дієслово доконаного виду

сприсну́ти

дієслово доконаного виду

зсковзнути

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сприснути — I спр`иснутидив. сприсати. II сприсн`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до сприскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сприснути — СПРИСНУ́ТИ див. сприса́ти. СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до спри́скувати. – Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, – озирнувшись, каже Панько (Панас Мирний); Степан значно повеселішав ..  Словник української мови у 20 томах
  3. сприснути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. сприснути — СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до спри́скувати. — Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, — озирнувшись, каже Панько (Мирний, III, 1954, 125); Степан значно повеселішав..  Словник української мови в 11 томах
  5. сприснути — Сприснути, -сну, -неш гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.  Словник української мови Грінченка