сприснути

СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до спри́скувати.

— Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, — озирнувшись, каже Панько (Мирний, III, 1954, 125);

Степан значно повеселішав.. і побіг зараз за горілкою та оселедцями, щоб сприснути щасливе задля обох їх новосілля (Л. Янов., І, 1959, 278).

СПРИСНУ́ТИ див. сприса́ти.

Значення в інших словниках

1. сприснути — спри́снути дієслово доконаного виду сприсну́ти дієслово доконаного виду зсковзнути  Орфографічний словник української мови
2. сприснути — I спр`иснутидив. сприсати. II сприсн`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до сприскувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сприснути — СПРИСНУ́ТИ див. сприса́ти. СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до спри́скувати. – Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, – озирнувшись, каже Панько (Панас Мирний); Степан значно повеселішав ..  Словник української мови у 20 томах
4. сприснути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. сприснути — Сприснути, -сну, -неш гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109.  Словник української мови Грінченка