сприснути
СПРИСНУ́ТИ див. сприса́ти.
СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод.
Однокр. до спри́скувати.
– Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, – озирнувшись, каже Панько (Панас Мирний);
Степан значно повеселішав .. і побіг зараз за горілкою та оселедцями, щоб сприснути щасливе задля обох їх новосілля (Л. Яновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сприснути — спри́снути дієслово доконаного виду сприсну́ти дієслово доконаного виду зсковзнути Орфографічний словник української мови
- сприснути — I спр`иснутидив. сприсати. II сприсн`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до сприскувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сприснути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- сприснути — СПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до спри́скувати. — Не видержала [Пріська]? Дай води їй. Сприсни водою, — озирнувшись, каже Панько (Мирний, III, 1954, 125); Степан значно повеселішав.. Словник української мови в 11 томах
- сприснути — Сприснути, -сну, -неш гл. Взбрызнуть. «Ох» тоді її сприснув живущою водою. Рудч. Ск. II. 109. Словник української мови Грінченка