1. Словник української мови у 20 томах

спристрітити

СПРИСТРІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., кого, що і без прям. дод., заст., рідко.

Те саме, що зуро́чити.

Спристрітили хлопця лихі люде (Сл. Б. Грінченка);

Увечері, повернувшись із поля, він години просиджував сичем, не озиваючись жодним словом до матері. Аж вона занепокоїлася: що це з сином. Може, спристрітили де або застудився (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спристрітити — спристрі́тити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спристрітити — -ічу, -ітиш, док., перех. і без додатка, діал. Те саме, що зурочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спристрітити — НАВРО́ЧИТИ (НАУРО́ЧИТИ рідко) кого (за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями); НАСЛА́ТИ що на кого, НАПУСТИ́ТИ що на кого... Словник синонімів української мови
  4. спристрітити — СПРИСТРІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. і без додатка, заст., рідко. Те саме, що зуро́чити. Спристрітили хлопця лихі люде (Сл. Гр.); Увечері, повернувшись із поля, він години просиджував сичем, не озиваючись жодним словом до матері. Словник української мови в 11 томах
  5. спристрітити — Спристрітити, -річу, -тиш гл. Сглазить. Спристрітили хлопця лихі люде. Васильк. у. Словник української мови Грінченка