спроволока

СПРОВОЛО́КА, присл., діал.

Повільно, протяжно.

– Гм, чому ні. Но до чого ж то все іде? – питав спроволока Андрій (І. Франко);

А вранці, ввечері вночі в завданий час довго й спроволока гудить заводський гудок (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. спроволока — спроволо́ка прислівник повільно, протяжно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. спроволока — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. спроволока — присл., діал. Повільно, протяжно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спроволока — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
5. спроволока — СПРОВОЛО́КА, присл., діал. Повільно, протяжно. — Гм, чому ні. Но до чого ж то все іде? — питав спроволока Андрій (Фр., VIII, 1952, 296).  Словник української мови в 11 томах
6. спроволока — Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка