спростований
СПРОСТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спростува́ти.
Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба привести додому .. Чи то вони ще не дійшли того віку, коли звичай, народжений тисячі років тому і ніким не спростований, сам починав брати гору, чи, може, тому, що Іванка була гордою (М. Чабанівський);
Будь-який прогноз може бути спростований, якщо не існуватиме діалектичного взаємозв'язку між об'єктивними і суб'єктивними факторами (з газ.);
// спросто́вано, безос. пред.
Урядово спростовано наведені в дописі факти (І. Франко);
Останні дослідження, які провели океанологи різних країн, відкрили чимало цікавого із “звукового життя” підводного світу. Тепер остаточно спростовано порівняння – “німий, як риба” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)