спростований

СПРОСТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спростува́ти.

Програма нашої партії, прийнята на Стокгольмському з’їзді в 1906 році і запропонована меншовиками, була спростована вже ходом першої російської революції (Ленін, 31, 1973, 398);

Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба привести додому.. Чи то вони ще не дійшли того віку, коли звичай, народжений тисячі років тому і ніким не спростований, сам починав брати гору, чи, може, тому, що Іванка була гордою (Чаб., Тече вода.., 1961, 120);

// спросто́вано, безос. присудк. сл.

Урядово спростовано наведені в дописі факти (Фр., VII, 1951, 327);

Останні дослідження, які провели океанологи різних країн, відкрили чимало цікавого із «звукового життя» підводного світу. Тепер остаточно спростовано порівняння — «німий, як риба» (Веч. Київ, 23.I 1961, 4).

Значення в інших словниках

1. спростований — спросто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спростований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спростувати. || спростовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спростований — СПРОСТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спростува́ти. Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба привести додому .. Чи то вони ще не дійшли того віку, коли звичай, народжений тисячі років тому і ніким не спростований...  Словник української мови у 20 томах