спростовання
СПРОСТО́ВАННЯ, я, с.
1. Повідомлення, в якому спростовується що-небудь.
Романенко пробув у колгоспі ще дві години і ніяк не міг позбутися прикрої думки про непоправну помилку, яку він зробив, підписавши спростовання на статтю в обласній газеті (Жур., Вел. розмова, 1955, 20);
День в редакції обласної газети «Зоря комунізму» почався з того, що газетярам довелося вислухати по телефону спростовання (Автом., В. Кошик, 1954, 3);
— Дозвольте сподіватися, що преса дасть офіціальне спростовання і змінить свій, м’яко висловлюючись, неприхильний до нашого представництва тон? (Кулик, Записки консула, 1958, 28).
2. рідко. Те саме, що спростува́ння 1.
Я не так відповів.. Тоді я гаряче роблю спростовання (Мик., II, 1957, 69).
Словник української мови (СУМ-11)