спростовання
СПРОСТО́ВАННЯ, я, с.
1. Повідомлення, в якому спростовується що-небудь.
Романенко пробув у колгоспі ще дві години і ніяк не міг позбутися прикрої думки про непоправну помилку, яку він зробив, підписавши спростовання на статтю в обласній газеті (Жур., Вел. розмова, 1955, 20);
День в редакції обласної газети «Зоря комунізму» почався з того, що газетярам довелося вислухати по телефону спростовання (Автом., В. Кошик, 1954, 3);
— Дозвольте сподіватися, що преса дасть офіціальне спростовання і змінить свій, м’яко висловлюючись, неприхильний до нашого представництва тон? (Кулик, Записки консула, 1958, 28).
2. рідко. Те саме, що спростува́ння 1.
Я не так відповів.. Тоді я гаряче роблю спростовання (Мик., II, 1957, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спростовання — спросто́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спростовання — СПРОСТОВАННЯ – СПРОСТУВАННЯ Спростовання, р. мн. -ань. Повідомлення, в якому спростовується щось: офіційне спростовання, спростовання на статтю, надрукувати спростовання. Спростування, р. мн. -ань. 1. Дія за знач. Літературне слововживання
- спростовання — (текст, що заперечує неправду) заява; (дія) спростування. Словник синонімів Караванського
- спростовання — -я, с. 1》 Повідомлення, в якому спростовується що-небудь. 2》 рідко. Те саме, що спростування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спростовання — СПРОСТО́ВАННЯ, я, с. 1. Повідомлення, в якому спростовується що-небудь. Романенко пробув у колгоспі ще дві години і ніяк не міг позбутися прикрої думки про непоправну помилку, яку він зробив, підписавши спростовання на статтю в обласній газеті (С. Словник української мови у 20 томах
- спростовання — Спросто́вання, -ння; -то́вання, -вань, і -ваннів. Пода́ти спросто́вання до часо́пису Правописний словник Голоскевича (1929 р.)