1. Словник української мови у 20 томах

спростовання

СПРОСТО́ВАННЯ, я, с.

1. Повідомлення, в якому спростовується що-небудь.

Романенко пробув у колгоспі ще дві години і ніяк не міг позбутися прикрої думки про непоправну помилку, яку він зробив, підписавши спростовання на статтю в обласній газеті (С. Журахович);

– Дозвольте сподіватися, що преса дасть офіціальне спростовання і змінить свій, м'яко висловлюючись, неприхильний до нашого представництва тон? (І. Кулик).

2. рідко. Те саме, що спростува́ння 1.

Я не так відповів .. Тоді я гаряче роблю спростовання (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спростовання — спросто́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спростовання — СПРОСТОВАННЯ – СПРОСТУВАННЯ Спростовання, р. мн. -ань. Повідомлення, в якому спростовується щось: офіційне спростовання, спростовання на статтю, надрукувати спростовання. Спростування, р. мн. -ань. 1. Дія за знач. Літературне слововживання
  3. спростовання — (текст, що заперечує неправду) заява; (дія) спростування. Словник синонімів Караванського
  4. спростовання — -я, с. 1》 Повідомлення, в якому спростовується що-небудь. 2》 рідко. Те саме, що спростування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спростовання — Спросто́вання, -ння; -то́вання, -вань, і -ваннів. Пода́ти спросто́вання до часо́пису Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спростовання — СПРОСТО́ВАННЯ, я, с. 1. Повідомлення, в якому спростовується що-небудь. Романенко пробув у колгоспі ще дві години і ніяк не міг позбутися прикрої думки про непоправну помилку, яку він зробив, підписавши спростовання на статтю в обласній газеті (Жур., Вел. Словник української мови в 11 томах