спрямувати —
спрямува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
спрямувати —
див. спрямовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спрямувати —
наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.
Фразеологічний словник української мови
спрямувати —
НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.
Словник синонімів української мови
спрямувати —
СПРЯМУВА́ТИ див. спрямо́вувати.
Словник української мови в 11 томах