спуд —
спуд іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
спуд —
-у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. Лежати під спудом — залишатися без уваги, використання; бути забутим. Тримати під спудом — залишати без уваги що-небудь, не використовувати чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спуд —
Посудина; хлібна міра
Словник застарілих та маловживаних слів
спуд —
лежа́ти під спу́дом. Залишатися тривалий час без уваги; бути забутим. Повісті (Т. Г. Шевченка, написані російською мовою на засланні) лежали під спудом аж до 1888 року і лише потім були надруковані (Від давнини..); // Не використовуватися.
Фразеологічний словник української мови
спуд —
СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал.
Словник синонімів української мови
спуд —
СПУД, у, ч., заст. Потайник, схованка, сховище. ◊ Лежа́ти під спу́дом — залишатися без уваги, використання; бути забутим. Повісті [Т.
Словник української мови в 11 томах