спучуватися
СПУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., СПУ́ЧИТИСЯ, иться, док.
1. Випинатися горбом, горбами, робитися випуклим.
Крига загула, затріщала під напором криголама, спучуючись і провалюючись (з газ.);
Земля стала тріскатися, спучуватись, почались вибухи... (із журн.).
2. тільки недок., спец. Пас. до спу́чувати 2.
Словник української мови (СУМ-20)