Словник української мови в 11 томах

спучуватися

СПУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., СПУ́ЧИТИСЯ, иться, док.

1. Випинатися горбом, горбами, робитися випуклим.

Крига загула, затріщала під напором криголама, спучуючись і провалюючись (Роб. газ., 26.XI 1964, 2).

3. тільки недок., спец. Пас. до спу́чувати 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. спучуватися — спу́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спучуватися — -ується, недок., спучитися, -иться, док. 1》 Випинатися горбом, горбами, робитися випуклим. 2》 тільки недок., спец. Пас. до спучувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спучуватися — СПУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., СПУ́ЧИТИСЯ, иться, док. 1. Випинатися горбом, горбами, робитися випуклим. Крига загула, затріщала під напором криголама, спучуючись і провалюючись (з газ.); Земля стала тріскатися, спучуватись, почались вибухи... (із журн.).  Словник української мови у 20 томах