співвіднесеність

СПІВВІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і якість співвіднесеного.

В слов'янських мовах, як і в багатьох інших мовах світу, в основі дієслівної граматичної категорії часу лежить поняття співвіднесеності дії (стану) з моментом мовлення (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. співвіднесеність — співвідне́сеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співвіднесеність — -ності, ж. Властивість і якість за знач. співвіднесений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співвіднесеність — СПІВВІДНЕ́СЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість співвіднесеного. В слов’янських мовах, як і в багатьох інших мовах світу, в основі дієслівної граматичної категорії часу лежить поняття співвіднесеності дії (стану) з моментом мовлення (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 367).  Словник української мови в 11 томах