співвіднесення

СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с.

Дія за знач. співвіднести́.

Співвіднесення переживань героя з об'єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (із журн.).

Значення в інших словниках

1. співвіднесення — співвідне́сення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. співвіднесення — -я, с. Дія за знач. співвіднести.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співвіднесення — СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́. Співвіднесення переживань героя з об’єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (Рад. літ-во, 4, 1964, 51).  Словник української мови в 11 томах