співвіднесення

співвідне́сення

-я, с.

Дія за знач. співвіднести.

Значення в інших словниках

1. співвіднесення — співвідне́сення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. співвіднесення — СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́. Співвіднесення переживань героя з об'єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. співвіднесення — СПІВВІДНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. співвіднести́. Співвіднесення переживань героя з об’єктивною дійсністю, з реальним станом речей принципово відрізняє Франка від Достоєвського, споріднюючи його з Л. Толстим (Рад. літ-во, 4, 1964, 51).  Словник української мови в 11 томах