Словник української мови у 20 томах

співкамерник

СПІВКА́МЕРНИК, а, ч.

Людина, яку утримують або утримували з кимось в одній тюремній камері.

У камері сиділо четверо, третім співкамерником Н. Тимощенко Михайло Семенович, морський офіцер з Севастополя (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)