співпереживати
СПІВПЕРЕЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод.
Переживати разом із ким-небудь, (іншими) поділяти чиїсь переживання.
– Мало, дуже мало приємного бути присутнім при поразці. Я волію, як і більшість людства, співпереживати перемоги (В. Собко);
// Створюючи літературний або сценічний образ, уміти перейматися почуттями й думками зображуваних героїв.
Словник української мови (СУМ-20)