співпереживати
СПІВПЕРЕЖИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех. Переживати разом із ким-небудь, поділяти чиїсь переживання.
— Мало, дуже мало приємного бути присутнім при поразці. Я волію, як і більшість людства, співпереживати перемоги (Собко, Срібний корабель, 1961, 10);
// Створюючи літературний або сценічний образ, уміти перейматися почуттями й думками зображуваних героїв.
Словник української мови (СУМ-11)