співправитель
СПІВПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч.
Правитель, який править разом з іншим правителем, поділяє з ним усю повноту влади.
Після Діоклетіана управління державою перейшло до його співправителів. Між ними зав'язалась довга боротьба, яка закінчилася перемогою імператора Константина (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)