співучо
СПІВУ́ЧО.
Присл. до співу́чий 2.
– Пий! – співучо відповіла вона й поставила відро на цямрину (З. Тулуб);
Дівчата стояли, обхопивши одна одну, і коли машина на вибоїні нахилялася, то вони всі .. гуртом співучо скрикували (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)