спідка
СПІ́ДКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що ви́воріт;
// рідко. Підкладка.
Спідка добра, а верх подраний (Сл. Б. Грінченка).
2. Нижня скоринка хліба.
Спідка паляниці.
Словник української мови (СУМ-20)СПІ́ДКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що ви́воріт;
// рідко. Підкладка.
Спідка добра, а верх подраний (Сл. Б. Грінченка).
2. Нижня скоринка хліба.
Спідка паляниці.
Словник української мови (СУМ-20)