спідлоба

СПІДЛО́БА, присл.

З-під насуплених брів; недовірливо, недоброзичливо.

Христя глянула на Оришку: .. рот увалився, підборіддя угору задралося, ніс униз похнюпився; одні очі жевріли спідлоба в глибоких ямах (Панас Мирний);

Я засипав його питаннями, та він похилив голову і якось спідлоба дивився на мене, немовби або не вірив у щирість мойого [мого] зацікавлення, або міркував над тим, як би викрутитися від моїх запитань (І. Франко);

Спідлоба стежила [Саня], що робитиме Каргат далі (Ю. Шовкопляс);

Тимко ще більше почорнів, дивився на всіх спідлоба, часто курив і цілими вечорами мовчки просиджував під хатою (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. спідлоба — спідло́ба прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. спідлоба — присл. З-під насуплених брів; недовірливо, недоброзичливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідлоба — (дивитися) люто, зненавижно  Словник чужослів Павло Штепа
4. спідлоба — СПІДЛО́БА, присл. З-під насуплених брів; недовірливо, недоброзичливо. Христя глянула на Оришку:.. рот увалився, підборіддя угору задралося, ніс униз похнюпився; одні очі жевріли спідлоба в глибоких ямах (Мирний, III, 1954, 300)...  Словник української мови в 11 томах