спінінг

СПІ́НІНГ, ч.

1. род. а. Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками.

Кузьма Дем'янович не тільки завзятий мисливець, а й добрий рибалка. Закинувши разів з десяток спінінга, впіймав кілька рибин (Ю. Мокрієв);

Крізь молодий дубняк на березі побачила [Надія] Івана Степановича з спінінгом у руках .. Він стояв у воді і змотував волосінь (С. Чорнобривець).

2. род. у. Ловлення риби за допомогою такої снасті.

Значення в інших словниках

1. спінінг — спі́нінг 1 іменник чоловічого роду знаряддя спі́нінг 2 іменник чоловічого роду спосіб лову  Орфографічний словник української мови
2. спінінг — ч. 1》 род. -а.Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками. 2》 род. -у. Ловлення риби за допомогою такої снасті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спінінг — Крутка  Словник чужослів Павло Штепа
4. спінінг — спі́нінг (англ. spinning, від spin – обертатися) спортивна снасть для ловіння хижої риби на блешні.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. спінінг — СПІ́НІНГ, ч. 1. род. а. Рибальська снасть, що складається з вудлища, котушки з волосінню, металевого повідка та блешні з гачками. Кузьма Дем’янович не тільки завзятий мисливець, а й добрий рибалка.  Словник української мови в 11 томах