спіритизм
СПІРИТИ́ЗМ, у, ч.
1. Містична течія, заснована на вірі у можливість безпосереднього спілкування з душами померлих.
– Ти й твоя неня .. нахапались за границею усякових [усяких] найновомодніших штучок: і спіритизму, і гіпнотизму (І. Нечуй-Левицький);
Франко викриває містицизм, окультизм, спіритизм декадентів (з наук. літ.).
2. Уявлюване спіритами спілкування з душами померлих за допомогою різних прийомів (стуків, крутіння столів, блюдець і т. ін.) або за посередництвом медіумів.
– Розкажіть, про що ж ви розмовляли зі мною на відстані, та ще й сперечались? Може, ви займаєтесь спіритизмом? (О. Копиленко);
Більше цікавиться [князь] спіритизмом, аніж державними справами (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)