спіритизм
СПІРИТИ́ЗМ, у, ч. Містична віра у потойбічне життя душ померлих і в можливість спілкування з ними.
— Ти й твоя неня.. нахапались за границею усякових [усяких] найновомодніших штучок: і спіритизму, і гіпнотизму (Н.-Лев., IV, 1956, 248);
Франко викриває містицизм, окультизм, спіритизм декадентів (Вісник АН, 4, 1949, 48);
// Уявлюване спіритами спілкування з душами померлих за допомогою різних прийомів (крутіння стола, блюдець і т. ін.) і за посередництвом медіумів.
— Розкажіть, про що ж ви розмовляли зі мною на відстані, та ще й сперечались? Може, ви займаєтесь спіритизмом? (Коп., Земля.., 1957, 147);
Більше цікавиться [князь] спіритизмом, аніж державними справами (Стельмах, Хліб.., 1959, 628).
Словник української мови (СУМ-11)