спіритичний

СПІРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до спіритизму, пов’язаний з ним.

Я взагалі давно вже втратила віру в «духів» і спіритичних і всяких інших (Л. Укр., V, 1956, 396);

// Прикм. до спіри́т.

Звичайно, в спіритичні здібності безжурного опецькуватого Юрченка ніхто не вірив, але весело було дивитись, як він самозаглиблено засукував рукава, робив надмірно серйозне обличчя (Кир., Вибр., 1960, 70).

Значення в інших словниках

1. спіритичний — спірити́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спіритичний — СПІРИТИЧНИЙ – СПІРИТСЬКИЙ Спіритичний. Який стосується спіритизму: спіритичний сеанс. Спіритський. Який стосується спірита, спіритів: спіритський гурток.  Літературне слововживання
3. спіритичний — -а, -е. Стос. до спіритизму, пов'язаний з ним. || Прикм. до спірит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спіритичний — СПІРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до спіритизму, пов'язаний з ним. Я взагалі давно вже втратила віру в “духів” і спіритичних і всяких інших (Леся Українка); Спіритичний сеанс; // Прикм. до спіри́т.  Словник української мови у 20 томах