спіритичний
СПІРИТИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до спіритизму, пов'язаний з ним.
Я взагалі давно вже втратила віру в “духів” і спіритичних і всяких інших (Леся Українка);
Спіритичний сеанс;
// Прикм. до спіри́т.
Звичайно, в спіритичні здібності безжурного опецькуватого Юрченка ніхто не вірив, але весело було дивитись, як він самозаглиблено засукував рукава, робив надмірно серйозне обличчя (І. Кириленко).
Словник української мови (СУМ-20)