спіритка

СПІРИ́ТКА, и, ж.

Жін. до спіри́т.

– Я спіритка й маю єднання з духами (І. Нечуй-Левицький);

– Вона питала дух Пушкіна, чи довго ще будуть окупанти .. Каже, що Олександр Сергійович відповів якимось жартом .. Хіба не осточортіють йому всі ці спіритки, – зітхнув Серьожка (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. спіритка — спіри́тка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. спіритка — -и. Жін. до спірит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спіритка — СПІРИ́ТКА, и, ж. Жін. до спіри́т. — Я спіритка й маю єднання з духами (Н.-Лев., IV, 1956, 246); — Вона питала дух Пушкіна, чи довго ще будуть окупанти.. Каже, що Олександр Сергійович відповів якимось жартом.. Хіба не осточортіють йому всі ці спіритки,— зітхнув Серьожка (Гончар, IV, 1960, 74).  Словник української мови в 11 томах