1. Словник української мови в 11 томах

спіритичний

СПІРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до спіритизму, пов’язаний з ним.

Я взагалі давно вже втратила віру в «духів» і спіритичних і всяких інших (Л. Укр., V, 1956, 396);

// Прикм. до спіри́т.

Звичайно, в спіритичні здібності безжурного опецькуватого Юрченка ніхто не вірив, але весело було дивитись, як він самозаглиблено засукував рукава, робив надмірно серйозне обличчя (Кир., Вибр., 1960, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіритичний — спірити́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спіритичний — СПІРИТИЧНИЙ – СПІРИТСЬКИЙ Спіритичний. Який стосується спіритизму: спіритичний сеанс. Спіритський. Який стосується спірита, спіритів: спіритський гурток. Літературне слововживання
  3. спіритичний — -а, -е. Стос. до спіритизму, пов'язаний з ним. || Прикм. до спірит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спіритичний — СПІРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до спіритизму, пов'язаний з ним. Я взагалі давно вже втратила віру в “духів” і спіритичних і всяких інших (Леся Українка); Спіритичний сеанс; // Прикм. до спіри́т. Словник української мови у 20 томах