спіткатися
СПІТКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. з ким. Зустрітися з ким-небудь, хто рухається навпроти.
Під чорним лісом спіткався чорт з бісом (прислів'я);
// Зійтися разом, побачитися де-небудь.;
// перен. Трапитися на чиємусь шляху.
– Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Жити між людьми важко! (Ганна Барвінок).
2. тільки 3 ос. Трапитися з ким-небудь; випасти на чиюсь долю.
– Коли я посварюсь або батько, то не на лихо, а на добро вам, для миру вас готуєм, а там усього спіткається... (Ганна Барвінок);
Сидить козак на тім боці, – Грає синє море. Думав, доля зустрінеться, – Спіткалося горе (Т. Шевченко).
(1) Спітка́тися з по́глядом чиїм – те саме, що Зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм) (див. зустріча́тися).
– Вона-таки за тото [те] нічо не знала, – сказав [Семен] нерадо й хутенько глянув убік, бо спіткався з Олениним поглядом (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)