спішно

СПІ́ШНО.

1. Присл. до спі́шний 2.

На вокзалі лемент гудків: спішно перетягаються паровики й вагони на лівий берег Дніпра (В. Еллан-Блакитний);

Бутаков спішно докреслював географічну, гідрографічну та мореплавну карти Аралу (З. Тулуб);

Одного разу Синявіна спішно викликано з виробничої дільниці до контори (Іван Ле);

– Дочка моєї сестри зуміє показати себе на всякому місці; тілько що зробили ви діло спішно, да коли б воно не вийшло смішно! (П. Куліш);

Спішно піднявшись на ранній зорі, З косами йшли на жнива косарі (Я. Щоголів);

Маруся глянула... З пригорбка спішно біжить якийсь чоловік (Г. Хоткевич);

[Юрист (молодий. Задиханий, спішно протовплюється і займає місце коло поета):] Яка досада! Як я запізнився! Кінчається промова? (Леся Українка);

// діал. Нетерпляче.

Коли попадала [муха] в щілину між рамою й склом, дзижчала нервово і спішно (Г. Хоткевич);

– Мамо! – Чого тобі? – Я хочу щось сказати, – мовив він спішно (Л. Яновська).

2. у знач. пред., кому, з інфін. і без дод. Не вистачає терпіння, не терпиться.

Хлопець з чемності станув, хоча по ньому було видно, що моє здержування його майже боліло, так спішно було йому йти (О. Кобилянська);

– І спішно йому [вітрові], нема що казати: усе наперед виривається (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. спішно — (дуже швидко) негайно, терміново, нагально, невідкладно, пильно.  Словник синонімів Полюги
2. спішно — спі́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. спішно — див. поспіхом  Словник синонімів Вусика
4. спішно — 1》 Присл. до спішний 2). || діал. Нетерпляче. 2》 у знач. присудк. сл., кому, з інфін. і без додатка. Не вистачає терпіння, не терпиться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спішно — Негайно, нагальне, квапно, поквапне, поквапом, сквапно, хапком, хапкома, хапливо, похапки, похапцем, див. впопихах, спохвату  Словник чужослів Павло Штепа
6. спішно — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.  Словник синонімів української мови
7. спішно — СПІ́ШНО. 1. Присл. до спі́шний 2. На вокзалі лемент гудків: спішно перетягаються паровики й вагони на лівий берег Дніпра (Еллан, II, 1958, 42); Бутаков спішно докреслював географічну, гідрографічну та мореплавну карти Аралу (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах
8. спішно — Спішно нар. Поспѣшно, скоро, спѣшно. Сіли козаки і поїхали спішно. К. ЧР. 327. Дарма, що сліпий на одно око, а спішно робе чоботи. Волч. у.  Словник української мови Грінченка