сп'яніти

СП'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш.

Док. до п'яні́ти.

Уже сп'янів [Карпо], у нього посоловіли очі (А. Шиян);

Я .. дуже багато була надворі і сп'яніла від повітря (Леся Українка);

Ми сп'яніли від духмяного подиху поля, від гіркого запаху свиріпи (Ю. Збанацький);

Підстьобнутий образою, він сп'янів від гніву (Д. Бедзик);

// Виражати стан запаморочення (про посмішку, очі).

Зашарілось лице у Івана, очі сп'яніли (С. Васильченко).

◇ (1) Сп'яні́ти від у́спіху (від у́спіхів) – втратити здатність тверезо, самокритично оцінювати реальну дійсність під впливом досягнутого в якійсь справі; зазнатися.

І сталась з людиною зміна крута: Сп'янівши від успіху того, Директор заводу “Чавунна плита” Влюбився... у себе ж самого! (С. Олійник).

Значення в інших словниках

1. сп'яніти — сп'яні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сп'яніти — док., оп'яніти, захмеліти, підпити; (від успіху) запаморочитися.  Словник синонімів Караванського
3. сп'яніти — -ію, -ієш. Док. до п'яніти. || Виражати стан запаморочення (про посмішку, очі). Сп'яніти від успіху (від успіхів) — втратити здатність тверезо й самокритично оцінювати реальну дійсність під впливом досягнутого в якійсь справі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сп'яніти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови