срібнорогий
СРІБНОРО́ГИЙ, а, е, поет.
1. Який має сріблясті роги (перев. про місяць-молодик).
З небесних голубих повік мов випала сльозина... То срібнорогий молодик над темним бором лине (В. Сосюра).
2. у знач. ім. срібноро́гий, гого, ч. Те саме, що молоди́к¹.
По сонній водиці проміння блищиться: Срібнорогий в воду зазирає (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)