ссання

ССА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. сса́ти.

Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (з навч. літ.);

У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. ссання — сса́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ссання — -я, с. Дія за знач. ссати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ссання — ССА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сса́ти. Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (Конярство, 1957, 98); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146).  Словник української мови в 11 томах