Орфографічний словник української мови

ссання

сса́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ссання — ССА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сса́ти. Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (з навч. літ.); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. ссання — -я, с. Дія за знач. ссати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ссання — ССА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сса́ти. Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (Конярство, 1957, 98); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146).  Словник української мови в 11 томах