стабілізатор
СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч.
1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається.
Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (О. Донченко);
Різні гігроскопічні .. прилади – компаси, стабілізатори і т. ін. – встановлюються на сучасних кораблях і літаках (з наук.-попул. літ.);
Стабілізатор автомобіля.
2. Пристрій, апарат, який використовують для підтримання сталості певної величини, характеристики, ступеня вияву чого-небудь.
Пристрій, що цілком автоматично, без участі людини, підтримує сталість випрямленої напруги під час змін сіткової напруги у певних межах, називається стабілізатором (з навч. літ.).
3. Речовина, яка затримує зміну властивостей іншої речовини.
Стабілізатор пластмас.
Словник української мови (СУМ-20)